Олена Міщук
Викладач суспільних дисциплін
Проблеми становлення та розвитку освіти
в умовах війни, сучасні виклики
Освіта України в умовах війни постійно стикається з новими викликами, що потребують негайного реагування, мобільності, адаптації та пошуку шляхів їх подолання. Під час війни освітня сфера значно постраждала на усіх рівнях, чи то початкова, чи то вища школа. Перший фактор – це відтік педагогічних кадрів за кордон, переселення в межах країни, це відтік молодих кадрів, бо заробітна плата не влаштовує, а на чистому ентузіазмові не попрацюєш. У зв’язку з війною, ми як викладачі, так і здобувачі освіти напряму стикаємось з ознаками стресу, психологічної травми. Особливо ознаки стресу спостерігалися на початку повномасштабного вторгнення. Тому освітянам потрібно докласти максимум зусиль, щоб подолати ці ознаки стресу і продовжувати освітню діяльність. А це важко зробити, бо існує певна невизначеність, тому що країна у стані війни, внаслідок цього поганий сон, постійні сирени підвищують тривожність, а також присутня тривога за своїх рідних – все це призводить до емоційного вигорання і як наслідок, до професійного. Щодо здобувачів освіти, то в них спостерігається відчутне зниження мотивації до навчання.
Чим у цій ситуації можна зарадити? Впроваджувати індивідуальні адаптаційні програми, розвивати мережу цифрових освітніх центрів, проводити з учасниками освітнього процесу роботу з формування стресостійкості, переглянути освітні програми з предметів, тому що вони значно перевантажені. Але, не дивлячись на кризову ситуацію в країні, наші педагоги продовжують не лише ділитися знаннями, а й мотивувати учасників освітнього процесу ці знання здобувати. Під час війни, коли освіта вся майже стала дистанційною, значно зросла завантаженість як здобувачів так і викладачів, тому виникла необхідність у належному матеріально-технічному забезпеченні, наявності відповідної цифрової освіти учасників освітнього процесу та отриманні психологічної підтримки. До подолання викликів мають бути залучені всі учасники освітнього процесу. Навчальний заклад, педагоги й батьки мають бути однією командою, адже лише в результаті цього співробітництва вдасться досягти більших успіхів та досягнень.
Останнім часом значно зросла можливість опанувати ті чи інші навички дистанційно, для цього необхідно просто пройти ті чи інші курси або взяти участь у майстер-класі, переглянути вебінар. Це дає масу можливостей для педагогів, тому що цифровізація освіти зростає з кожним днем. Використання штучного інтелекту, гейміфікація, тобто створення освітнього контенту у вигляді гри, використання вже існуючих комп’ютерних ігор – все це основні освітні тренди сучасної освіти. Адже, згідно спостережень, учні які грають у стратегію, значно краще знають історію і географію. А причина гри знаходиться всередині неї – це задоволення від гри. І коли учні отримують задоволення, то навчання відбувається без примусу і тиску зовні.
Освіта трансформується і на це є декілька причин. Перша причина – це науково-технічний прогрес, що призведе у майбутньому до роботизації багатьох технологічних процесів, а це значить, що багато професій можуть зникнути. Друга причина – це зміна самої стратегії успіху, тому що у молоді змінилось ставлення до самої освіти, до її ролі у вибудовуванні своєї кар’єри. На сьогодні змінюються пріоритети – все більше випускників 9-х класів йдуть здобувати професійно-технічну освіту, щоб мати реальні навички праці і певний досвід роботи, що вимагають в першу чергу роботодавці від потенційних робітників. А от випускники 11 класів вважають, що вища освіта в пріоритеті, а це застарілі стереотипи. На жаль, ще є така проблема в нашій освіті – вона не готує до реального життя. Педагоги дають теоретичні знання, які не підв’язані під життя і випускникам школи потім важко адаптуватися до суворої реальності. А для цього потрібно змінювати освітні програми і підходи до навчання.
З огляду на вищесказане, ми можемо говорити про те, що сучасні виклики сприяли трансформації освітнього процесу та формуванню нових освітніх трендів:
1.Ключовою стає концепція навчання протягом усього життя. Реальність швидко змінюється, а до цих змін потрібно швидко адаптуватися, отже навчання стане основною діяльністю протягом усього життя!
2.Рівні можливості для всіх! Система освіти повинна забезпечувати рівні можливості навчання для всіх вікових категорій, враховуючи, що потреба в навчанні для людей старшого віку не менш актуальна, ніж для дітей, проте специфіка навчання для різних вікових категорій відрізняється. І на сьогодні є можливість для людей здобути професійну освіту, перекваліфікуватися, щоб адаптуватися до нової реальності, отримати нові можливості, нову професію.
3.Персоналізація процесу навчання. Кожна ситуація, проблема і виклик, з якими стикається людина під час навчання та в житті, унікальні, тому система навчання має бути індивідуальною, тобто програму мають підлаштовувати під людину, а не людину під програму.
4.Межа між навчанням та роботою зникає. Ми постійно навчаємося, коли працюємо, і ми постійно працюємо над собою, коли навчаємося. Тому майбутня система освіти має забезпечувати повну підтримку людині при розв’язанні будь-яких завдань протягом усього життя.
5.Поява нових освітніх середовищ. Бібліотеки, молодіжні центри, хаби стають саме такими новими просторами для розвитку неформальної освіти.
1. Виклики української освіти та можливості їх подолання. URL: https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/167999247763
2. Тенденції та виклики в сучасній системі освіти. URL: https://learnlifelong.net/tendenciyi-ta-vyklyky-v-suchasnij-syste/